Пройде дощ - радіти буду
пройже час і все забуду
забуду про слова, про вчинки,
забуду про проведені з тобою хвилинки

І все стане як раніше
І час летітиме скоріше
І знову радість у житті
Посміхнеться веселкою мені....

Ми думаєм, що все обійдеться
і настануть кращі часи
але ми живем як живеться
і нам начхати на все

ми хочемо жити краще
та сидимо руки склавши
ми мрієм про краще будуще
та мрії це все лише...

приспів:
лети моя душа
лети до кращого буття,
лети душа моя
лети, лети, лети...

в моєму тілі тобі тісно
ти у пошуках нового місця
не бажаю я боротись
й ти не хочеш залишатись

Zeppelin, а як щодо твоїх творінь?

даруйте за які помилки - все-таки я поет-початківець))
і... щоб було трохи зрозуміло, я взагалі-то меркуріанець)) з Меркурію тобто прилетів, угу, тілько то дуже давно було...))) так от...

"вже зараз видно,
що конкуренції
нема цицькам тут!"

"слеза - не хлопець
І слава небесам же!
Хоч пише - збоченка."

"співпадіння є,
оточують вони нас
та й повсякденно.

таке буває -
уві сні дівчата голі
й напівголі також

приходять і ко мні -
явлєніє нормальне,
і ще приємне"

"то є нормально
в твоєму віці - не хвилюйсь.
радіти маєш

але за хлопців
переживай ти краще
більше, ото так."

"ти протирічиш
сама собі! збочувать -
збільшенню не буть!"

"піду я краще
шулеників наїмся -
чекать не можу)"

"шуленики із
товчена полуниця
плюс вода-цукор"

"Бувають люди ж...
Вампіри! висмоктують
в студентів жисьць їх..."

"паршивий настрій...
паскудство... це що таке?
здалось до біса?"

"так хай іде...
кайфово ж буде,
змокне хоч земля
хоч трохи, бо нема
уже чим дихать
така спека, хоч лізь
у воду й звідти не вилазь. О!"

"яка честь!
приємно познайомитись
мені (іще раз)!
запідозрив, що не з Землі ти,
прочитавши ті твої пости,
де про фонтан і сад, і хокку,
і яблука, і циці! а фотки!
відразу вгледів я у оченятах
той погляд неземний...
і збоченський..."

"Цікаво)
Не чув давно про Абельдоген я,
про той, що в Кручі-Вежі...
Чи ж там життя щасливе?
Та й на Меркурій я давно не льОтав...
Добряче скучив там за мері,
ну і нехай! я на Землі вже!
святій Землі із грішними життями..."

"Чому ж мовчиш ти? Камент
Відлупцював я клавою
В щоденнику твоєму.
Так що читай! Сусідко по системі
Соняшній. Та й про минулий
пост в ЛС не відповІла ти...
Так що пиши!"

"Лиш два екзамена!
УсьОго два екзамена...
Лиш ти в'явИ, як в інститутах
По вісім іспитів студенти,
Сопучи й парячись
(А дехто і не дуже),
Здають (а інколи й хвости
Тягають за собою аж до диплома
І бігають за прЕподами із коньяком
Й канхветами).
І щопівроку купа здаментів!
І заліків, і модулів-контрольних
(Відверто - часто незрозуміло
Яким шляхом потрапивших предметів
До твого курсу )
Так що радій, слеза!
Поки є час! Радій!
Доки всі знайомі вчителі є
(і завучі, й директор)
Але історію знать треба,
Як не крути,
"...Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають..."
І фізику, звичайно ж,
Закони всі там, тощо...
Лишилось побажать:
Щасти тобі, слеза!
(ПостИ у тому ж дусі
На "хворум(і).сі.кей.юей").
Цікаво постиш"

"Зоря вечірняя (Себто Венера)
Й Абельдоген
Хай будуть в поміч щастю вашому!
Зі святом й я тебе вітаю"

"Погас спекотний день
І літня ніч минає,
Зірки далекі блимають...
CharLize!
Бажаю щиро
Екзамен здать останній
На успішно! І хай живе свобода!
Свобода! Й пляж!
І пиво! Й рок-н-рол
(писав у "Радуемся вместе
Хлопчина з ніком "Joy!")
Чекатимуть тебе
(Якщо, звичайно, любиш
Ти саме так відпочивать,
Якщо не так, то все одно -
СВОБОДА!)!
Про тисячу постів:
Пиши цікаве щось,
Як пишеш зараз!
Стиль heman'a
Не переймай ти тільки,
Бо й так зафлудив увесь флуд
Своєю маячнею той злісний дядько.
І взагалі, корисно дуже
Мету мать у житті,
Не виняток і влітку -
ПровЕсти смачно треба час,
Щоб не було "обідно" (і так далі).
Поки що все, добраніч!
Солодких і приємних сновидінь!
Цікава річ - ось цей щоденник
Нехай щастить тобі, CharLize!"

"І я вітаю
Теж доводилось у Кивиї
Мені навчаться
(Не КПІ, щоправда),
Так що скажу - ти не сумуй!
Всьо буде чотко!
Студентські роки -
Яскраві й незабутні
А що розлука з Ним -
Це ненадовго ж,
Зате кайфова зустріч
Потім у вас будя.
Завзяття й успіхів
Тобі бажаю,
Собою залишайсь
Заходь, як буде час,
На форум Пиши,
Як жисьць, не забувай! "

поки все, дякую за увагу.
якщо ще що придумаю (вже хоцця чогось сурйознішого), тоді сюди викладу обов'язково))

я щойно написала ЦЕ.

Віра, надія і любов

Віра панує у кожній душі,
Вона допоможе в негоду тобі.
Ти спробуй, відчуй її у собі,
Забудь хто ти є і просто повір.

Надія є й тоді, коли ти про неї забудеш,
Надія буде і тоді, коли ти страждати будеш.
Вона не згасне і навряд зникне,
Вона у тобі ніколи не поникне.

Любов цвіте у кожному серці,
ЇЇ не потушиш і не зірвеш.
Закоханим ти пливеш вниз, прямо по річці
І не думаєш про те, що колись помреш.

"Віра, надія і любов,
Віра, надія і любов"
Я повторюю ці слова знов.
Знаю, що це таке і тому я – щаслива,
Адже я вірила, надіялась й любила…

Я за мир у всьому світі,
За свободу, волю і любов.
Двері мої для всіх відкриті
Я за мир у всьому світі знов.

Вір, кохай і сподівайся,
В житті розчаруватись не старайся
Вір, кохай і сподівайся
Та частіше посміхайся.

От візьму бува гітару
І почну шось грати.
Або візьму цю ж гітару
І піду десь з друзями блукати

Гарний настрій – це головне,
Він посмішку щодня несе.
Природа для мене завжди красива,
Бо я щаслива, я – щаслива!

Вір, кохай і сподівайся,
В житті розчаруватись не старайся
Вір, кохай і сподівайся
Та частіше посміхайся.

Сни приходять до нас,
Коли вночі ми розслабляємось.
Одні про людей, а інші про Марс,
А є такі, від яких ми жахаємось.

Комусь сняться сни про політику,
А комусь – про красиве кохання.
Нам не скласти снів мозаїку,
Для них ніщо усі наші старання.

Сновидіння – то загадкова сила,
Нам не зрозуміти її, а ж ніяк.
Кажуть, сни мають крила,
Їх сотні і до кожного вони прилетять.

Коли стемніє за вікном,
Вони блукатимуть містом.
Сни, наче вітер швидкі,
Незлі, приємні й добрі.

Я заспокоюсь і закрию очі
І вони прийдуть до мене.
Прилинуть могутні кручі,
Чи насниться пригода шалена.

Інколи сни допоможуть тобі
Забути про всі негоди.
Заснеш міцним сном ти тоді
Й болі і радості більше не буде.

Що з тобою сталося я не розумію,
Ти була така, а стала зовсім інша.
І ці зміни не я одна спостерігаю,
В твоєму серці з*явилась крижа.

Ти обіцяєш, але це все слова,
Створила для себе окремий світ.
Ти поясни, може то якась весела гра,
Але для багатьох цей світ закрит.

Підійди до мене і розкажи
Про справи свої, про проблеми,
Я вислухаю тебе завжди
Ти закрита в собі даремно!

Ви кажете, що час минає
І, що його не зупинить.
Весь час кудись ми поспішаєм,
От він від нас так швидко і летить.

Навіть, бувши володарем гріз та грому,
Вам час життя ніколи не спинить.
На вахті біля годинника людського,
Сидить старий і невеселий дід.

Він знає все про кожного і кожну
І як марнуємо ми час.
Він знає як години зупинити можна,
Та тільки дід не зробить це для нас.

Той дід сидить і курить там роками,
Його туму прозвали Темпус.
Спостерігає пильно він за нами
І може на одному зосередиться колись.

Йому потрібен спадкоємець,
Людина чесна й терпелива.
Людина, що не розбива сердець
І розуміє, що таке "важливо".

Він таки знайшов собі заміну
І розпочав обранця научать.
Темпус зрозумів, що обрав достойну людину
І, що спокійно зможе йти відпочивать.

Той молодий, що зайняв пост старого,
Кмітливість й розум став в роботі проявлять.
Немало вніс в закони часу він нового,
Робить все, що заплановано, народ почав встигать.

Та це продовжилось недовго,
Не знатимемо ми бажанням меж.
Новачок не розумів, де хиба в нього,
А старого Темпуса не повернеш.

І стало все так, як було раніше -
Молодший охоронець сів і закурив.
Вартовий повторить все за дідом ліпше -
Весь час людей той поглядами крив.

Пройшло тисячоліття і хлопець постарів,
Він прототипом став старому.
Поки не знайде і не навчить когось із хлопчаків
Так вічність часу минатиме для нього.

Яркое пламя взметается ввысь,
Искры взлетают и жгут небеса,
Значит, погибла еще одна мысль,
В дыму растворилась ее полоса.

Ты – тоже мысль, ты об этом костре,
Горит он все ярче день ото дня,
Я не в силах помочь свой славной сестре,
Ведь когда-нибудь он поглотит и меня.

Мне далеко, я пока что в пути,
Не видно ни света, ни мрачных теней
Но все же немного осталось идти,
Яркий конец для жизни моей!..

*Hang On (Ain't Gonna Die)* (пісня, рок-н-рол))

I -- hang on for a while
Till the pain will pass away
And I -- watch the hours roll by
Waiting on another day

Sometimes all my feelings are so clouded
I ain't gonna tell
If you wanna save someone from drowning
Find another place
Walking through the wire, and I wonder
If it's up to me
Anyway, you shouldn't even bother
Never ever be

Now -- everything I write
Doesn't seem to make no sence at all
Lie -- I ain't gonna die
Even if I locked up my front door

Sometimes I just think I'm growing crazy
And then I know I'm just
Not like you; and what you say, it may be
Truth, but I'm fed up
Crying over something, and you know that
I could die for you
Do you see the sun is shining out there?
I don't think you do

*Broken Down*

Can you reach now for the place you need to find?
Down the street line, and straight across your life
Now I can almost hear it coming
Be the one I've got to be
Sleep inside the house burning
Catch the moment, hear me scream

You're the good one, and you always read the signs
I don't know you, and I think I'm going blind
Now I forgot just what I'm saying
Slips away and smiles on me
How many times you said your prayer
How many things that you still need

Who do you blame now
Now that you're broken down again
What I think is what I'm saying
What you believe is what you can take

*Sound Of Life* (пісня, хард-рок))

Skies are always grey
When looking through the dusted glass
How could it all be not the same
If you're still staying at same place

You cried at night
And I know what you cried about
So many things you can't restrain
But look, I've found my own way out

(And now I see that)
Behind the dark grey clouds
There is a clear blue sky
From which the sun shines down
Behind the darkest night
There is a new sunrise
And the sound of life

You're not the only one
I know too well, just how it feels
When you feel like something's gone
And what it is, you can't conceive

(Don't sit await, till someone else
Will make you see that)
Behind the dark grey clouds
There is a clear blue sky
From which the sun shines down
Behind the darkest night
There is a new sunrise
And the sound of life

*** (депресивно-постмодерністьский вірш)
Hell why, who told you...
I will cry
While resurrecting dreams and visions
With broken wings I cannot fly (?!)
(My perfect plot for changing seasons)
In every line
I find a reason
(Though it's a matter of how I try)
The hell, why should it...
...Well, don't mind
(I never told
I _never_ lie)
I'm so much sorry 'bout my heart
Seems it needs lessons how to die

*Evil Show* (пісня, хеві-метал на зразок Айрон Мейден, текст теж на зразок АМ))

As the sun is creeping down
The shadows linger over crimson land
The light of candle'll soon be out
And I say welcome,
Welcome here, my friend!

Step on this path and follow me
I'll lead you on the road I know
Don't fear those evil flames you'll see
They're just the spotlights
It's an evil show!

Chorus:
Don't ask the name of a stranger
After the night comes down on ground
Don't look to the eyes of a madman
His soul in agony is bound

Don't be afraid of haunting voices
They now can't do you any bad
Don't you look back over your shoulder
Coz you are never,
Never coming back!

(Chorus)

So when the moon shines ghostly down
Cold shadows dance over the land
The fire inside your heart is out
And I say welcome,
Welcome here my friend!

*Next Day*(перший вірш, постмодерн)

The reasons misfit
The rhyme means less now than before
There's nothing inside
But the music
Next door
Should try an impact
I observe
I couldn't find you anyway
The void inside me
Should be better
Next day

*Road To The End Of The Rainbow* (пісня, балада)

Day has gone by, moonlight upon my face
As I'm getting out of this place
And I laugh it off, did you really think I'd cry?
And my star is way up in the sky

You stand aside, as I walk through the clouds
With my fears all left back on the ground
What I believe, is that I'll never fall
Just try and see, I would rather fly than crawl

I'll walk alone
On the road of my own, to the end of the rainbow
You'll never know
But I don't even care, why should I pretend now?
I'll walk alone
I will follow my road to the end of the rainbow
It's where I belong
So I'm on my way, I'm not gonna stand there

*Dream*

Awake in the dream
I open my eyes
Watching the rain clouds
Flow under the sky
The voice never heard
The signs never seen
One never knows
What one should have been

Who listens the sunrise
Can see through your eyes
Who watches the bird's song
Tells truth from disguise
There'll be no remembrance
No notice to take
One hates what he loves
One loves what he hates

*** (недописана пісня)
You know I don't want to go
Go and find some better luck
It's cold on the street, and the traffic is stuck
And I'm all alone

I don't think I should grow up
I'm tired to smile, but I'm ok
Don't wake me up, please not today

*** (продовження до "першого вірша")
I prayed it would all be better again
I did all my best to cheer
Just until nothing remained
And now you again disappear
I feel like I'm constantly dreaming awake
I think I should try to live on
But I am just longing for next day
Will your music leave me alone?
Will it ever leave me alone?
Can you make it leave me alone?
I don't want you, I will never need you again
Please, leave me alone
Just till next day...

Добавлено (07.07.2007, 11:31)
---------------------------------------------
*** (шизоідний брєд на парі з економіки))

I don't trust in what I see
I can't feel it anymore
My remains burn on the tree
You won't see my face no more

Like a bitter gasp of fate
Like a deadly evenfall
Taste of love and taste of hate
I'm the one who saw it all

And now I need to find my place to fall

There's no sign of all that's gone
And no cure can ease my mind
Was not me who locked the door
Why should I be crucified?

Some will rise and some will fall
I will hide in my disguise
Your forever bounded soul
....................трам парам пам парам пам - тут і пара скінчилася =)

*** (сумно)
From the twilight till the dawn
Eyes are blind; I died a little
Heart is bleeding all along
Keep your secrets safe and hidden
Close the window, shut the door
Pray the nightfall...

Be forgiven?

***
Taking steps outside into freezing snow
You should know your way
In this crowded place, someone always knows
How the heart is broken

А це мій, так би мовить, перший вірш про світлі почуття, хоч їх історія вже завершилась...
Зразу зазначу, що має місце вплив стилістики переважно ранніх творів "Кобзаря", так як зараз саме перечитую сю книгу.

Дякую за увагу.

MoonShine, тобі правда легше писать англійською? круто.

Zeppelin, так би мовить, перший вірш самий класний.